У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.
Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято адресоване учням, вчителям, батькам. Для більшої частини учнів це старт літніх канікул, під час яких можна відпочити, набратися сил, не думати про підручники, оцінки, уроки. Але для випускників закінчення шкільного року пов’язане не тільки з радістю, але і з переживаннями, легким смутком, надіями … Цього дня найбільша увага була прикута саме до них.
Аби розділити радість свята, пригадати хвилюючі миті зі шкільного життя, завітали гості і рідні учнів. Бриніли сльози на очах всіх присутніх, коли випускники отримували свідоцтва про освіту та дякували за навчання, за материнську турботу та батьківську вимогливість людям, хто віддав їм свій досвід, свою мудрість і душу – своїм вчителям. Вітальні слова, напутні побажання, підбиття підсумків навчального року і крапка для десятикласників у багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками, контрольними роботами і домашніми завданнями.
Усмішки, веселі жарти, обійми, хороші слова і на останок – повітряні кульки із заповітними мріями, які випускники відпустили в небо. Вони обов’язково збудуться, якщо вірити в них і трудитись.
